П`ятниця, 29.05.2020, 17:41
Вітаю Вас Гість | RSS

Волицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Запрошуємо!
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 66
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Методична робота

Організація методичної роботи з педагогічними кадрами
       Головною метою національного виховання на сучасному етапі є пере­дача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної куль­тури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду, і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які включають у себе національну самосвідомість, розвинену духовність, мо­ральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну куль­туру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту. Успішна її реалізація вирішальною мірою залежить від педагогічних працівників, що ведуть виховну роботу, їх національної свідомості, пе­реконаності, професійної майстерності, широти кругозору, культурно-інтелектуальної ерудиції інших чинників. Педагог-вихователь має бути яскравою, інтелігентною, неповторною особистістю, носієм вселюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань; має прагнути до втілення в собі людського ідеалу, постійного самовдосконалення, духовного зростання. Становлення таких якостей особистості педагога має забезпечувати внутрішньошкільна методична робота як складова частіша системи післядипломної освіти педпрацівників. Методична робота - вид діяльності педагогів, спрямований на ово­лодіння педагогічною культурою, яка передбачає знання теорії і мето­дики виховання учнівської молоді, вміння аналізувати, прогнозувати і конструювати виховний процес і його результати; система взаємопов’язаних дій і заходів, які забезпечують максимальне підвищення професійної майстерності педагогів. В умовах становлення національної школи методична робота /внутрі-шкільна/ має бути спрямована на:
- поглиблення філософсько-педагогічних знань, які забезпечують процес відродження і розвиток національної освіти в Україні;
- вивчення педагогами, вихователями теорії і методики національного виховання, психології і соціальної психології, етики, естетики, в цілому, науково-теоретичної підготовки з проблем виховання в національній    шко­лі з врахуванням Закону про мови а Україні;
- вивчення діалектики і принципів розбудови української національної школи. Збагачення педагогічних кадрів надбання української педагогіки, науки і культури. Вивчення теорії виховання і найсучасніших наукових досліджень в галузі теорії і методики національного виховання, оволо­діння сучасною методологією навчально-виховного процесу;
- освоєння виховних концепцій національного виховання; технологій виховних систем, новітніх вітчизняних і зарубіжних технологій виховання; глибинне осмислення концептуальних засад змісту найефективніших опти­мальних організаційних форм і методів національного виховання, пріори­тетних напрямків і основних шляхів реформування національного вихован­ня;
- оволодіння методами і формами педагогічної діагностики та прогнозува­ння виховного процесу, рівнями вихованості учнів, учнівського колективу в їх єдності;
- розвиток мотивів творчої професійної діяльності, формування готовності до професійної самоосвіти і самовдосконалення;
- систематичне інформування про нові наукові та методичні доробки з проблем теорії і методики виховання в національній школі; глибоке вивчення відповідних державних і нормативних документів,     перспективного пе­дагогічного досвіду з проблем виховання;
- формування сучасного стилю педагогічного мислення.
        Методична робота — це систематична колективна та індивідуаль­на діяльність педагогічних працівників, спрямована на удоскона­лення їхньої кваліфікації та професійної майстерності.
 Основні завдання і зміст методичної роботи  
 з педагогічними працівниками в дошкільних, загальних середніх та позашкіль­них закладах освіти включають такі напрямки:
а) керівництво роботою методичних об'єднань закладу освіти та координацію їхньої діяльності;
б) вивчення рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення на­вчально-виховного процесу кадрами з відповідною базовою і пов­ною вищою педагогічною освітою;
в) створення організаційних умов для безперервного вдоскона­лення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників;
г) проведення системи методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, виявлення перспективного педагогічно­го досвіду та участь у його вивченні, узагальненні та впровадженні;
д) залучення педагогів авторів методичних винаходів і раціональ­них педагогічних пропозицій у галузі методики навчання і вихован­ня до навчально-методичної та дослідної роботи в статусі методистів-кореспондентів відповідних кафедр інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів), до конкурсів педагогічної майстерності тощо;
е) апробація та впровадження освітніх технологій та систем;
є) аналіз умов забезпечення психофізичного здоров'я дітей та учнів, стану викладання предметів і навчальних курсів та учнів, стану викладання предметів і навчальних курсів та вироблення ре­комендацій щодо приведення їх у відповідність до встановлених державними стандартами освіти вимог;
ж) створення умов для збереження, систематичного поповнення та ефективного використання педагогічними працівниками закладу ос­віти методичного фонду літератури, дискет, аудіо та відеоматеріалів;
з) координація індивідуального змісту методичної роботи освіт­нього закладу зі змістом діяльності методичних, науково-методич­них установ.
       Щоб правильно визначитись у напрямках і проблемах внутрішкільної методичної роботи, слід мати критерії її оцінювання. Серед основних треба визначити такі:
- всеохоплюючий характер і стрункість системи методичної роботи, врахування групових та індивідуальних потреб, інтересів і запитів педагогі­чних працівників;
- ступінь впливу рівня результатів підвищення професійної майстерності педагогів на підвищення рівня виховного процесу і рівнів вихованості школярів;
- інформаційна насиченість форм методичної роботи, відображення важливих наукових ідей, передової педагогічної практики, розкриття методичних і теоретичних основ діяльності педагога, актуальних психолого-педагогічних положень, методики і технології навчально-виховного процесу, необхідний для вирішення проблем, поставлених перед школою; постановка і оригінальне висвітлення проблем, які обговорюються.
- тісний зв’язок теорії з практикою; критичний аналіз досвіду робо­ти з проблем організації виховного процесу;
- застосування активних форм і методів підвищення кваліфікації педагогів, їх динамічність, яка забезпечує постійний розвиток педагогів, спонукає до творчого пошуку, самоосвіти, саморозвитку.
         Планування методичної роботи
          Основними джерелами формування цілей в методичній роботі є перш за все професійні запити педагогів, соціальне замовлення сус­пільства в цілому, регіональні і місцеві інтереси. Методична робота носить обслуговуючий характер по відношенню до педагогічної діяльності вчителя. Не вчитель існує для методичних підрозділів, а вони для вчителя. Треба виходити не тільки з того, що можуть запропонува­ти методичні підрозділи вчителю, але головним чином, з того, що пот­ребує кожен педагог конкретно. Демократизація в методичній роботі передбачає свободу вибору пе­дагогічним працівником змісту і форм роботи. Разом з тим, забезпечуючи вибір проблематики, методів роботи, не можна забувати, що вчитель повинен в своїй діяльності задовольняти вимоги, які поставлені перед ним суспільством. План методичної роботи освітнього закладу складається на один навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретич­ної, методичної та практичної підготовки вчителів. Він обов'язково враховує зміст і заходи методичної діяльності відповідних науково-методичних, методичних установ. Структура плану включає календарно-тематичне планування за­сідань і заходів: Методичного кабінету і його колегії. Методичних об'єднань, що входять до його складу. Річний план роботи закладу освіти, план роботи методичного об'єднання визначають зміст методичної роботи. Планування внутрішньої методичної роботи освітнього закладу включає такі форми: 
- методичні об'єднання, творчі групи, школи перспективною педагогічного досвіду;
- семінари, семінари-практикуми, педагогічні читання, мето­дичні конференції тощо;
- самоосвіту, стажування, наставництво, консультації тощо.
      Керівник закладу освіти, його заступники вивчають і аналізують стан навчально-виховного процесу, створюють умови для підви­щення фахового рівня вчителів, забезпечують участь всіх педагогіч­них працівників закладу освіти у методичній роботі, сприяють за­охоченню вчителів відповідно до результатів їхньої роботи. На підставі відповідного подання методичного об'єднання в закладі освіти його керівник надає педагогічним працівникам методичний день один раз на тиждень. Участь у методичній роботі є професійним обов'язком кожного педагогічного працівника.
Форми організації методичної роботи
 можуть бути:
1. Масовими:
- цільові семінари;
- семінари-практикуми;
- проблемні семінари;
- педагогічні читання;
 - науково-практичні, теоретичні конференції;
- педагогічні ради;
 - оперативні методичні наради.
 2. Груповими:
 - методичні об'єднання;
 - творчі /динамічні/ групи;
 - школи перспективного педагогічного досвіду;
 - школи професійної майстерності;
 - об'єднання вчителів за інтересами.
 3. Індивідуальними:
- наставництво;
- консультації;
 - самоосвіта;
- стажування.
          Масові форми навчання, забезпечуючи удосконалення і збагачення знань педагогів з проблем теорії і методики виховання, сприяють ви­робленню єдиної педагогічної позиції з важливих педагогічних проблем. Для них характерній постійний склад педагогів, певна плановість і періодичність в роботі. Цільові семінари організовуються, як правило, з врахуванням пот­реб педагогів в ознайомленні з новинками науки і передового досвіду. Вони розраховані на глибоке вивчення актуальних проблем як з теоре­тичному, так і в практичному плані використання набутих знань. На семінарі можуть проводитись дискусії, ділові ігри, обговорюватись но­ві форми роботи. Різновидностями цільових семінарів є тематичні семінари (органі­зовуються тоді, коли вчителі затрудняються в конкретному на­прямі, темі, проблемі виховного процесу) та проблемні семінари (орга­нізовуються при наявності творчо працюючих класних керівників, що до­бре володіють теорією та методикою навчання і виховання, обізнані з новітніми освітніми технологіями, перспективним педагогічних досвідом, здатні проводити дослідження і вирішувати конкретні проблеми; проблемний семінар в кінці роботи може виробляти методичні рекомендації по проб­лемі). Семінар-практикум організовується тоді, коли вчителі недостатньо володіють теорією з певної проблеми, затрудняються втілю­вати її в практику. Педагогічні читання служать для узагальнення і розповсюдження перспективного педагогічного досвіду, а також мають на меті познайо­мити вчителів з творчістю видатних вітчизняних педагогів. Тематика педагогічних читань визначається міністерством осві­ти, управліннями і відділами освіти. Разом з тим, вона може визначатись і самою школою. Це доцільно тоді, коли читання проводяться з метою підведення підсумків роботи педагогічного колективу над пробле­мою. Неформальна обстановка проведення педагогічних читань, аналіз реальних педагогічних ситуацій, порівняння прийомів і методів роботи вчителів-новаторів створюють позитивну мотивацію для колективного тво­рчого пошуку. Науково-практичні, теоретичні конференції мають на меті уза­гальнення розробки шкільної науково-практичної проблеми, якій була підпорядкована вся система методичної роботи. Теми конференцій визначаються і доводяться до педагогічного колективу на початку на­вчального року, вносяться у план роботи школи і готуються заздале­гідь. Участь у підготовці та проведенні конференцій є необхідною скла­довою діяльності всіх методичних утворень. Педагогічні ради виконують методичну функцію за умови вибо­ру актуальної теми, серйозної продуманості її розкриття, підготов­ки до педради кожного педагога, організації вільного відкритого демократичного обговорення, творчої атмосфери, врахування думки кож­ного члена колективу, конкретності і глибини рішень, які приймають­ся. Оперативні наради (методичні оперативки) є ефективною формою внутрішньошкільної методичної роботи з педпрацівниками. Питання, які обговорюються на них, диктуються ситуаціями. Тому детальне планування змісту цих оперативок зробити неможливо. Через оперативні наради вчителів слід знайомити з пер­спективним педагогічним досвідом з проблем навчання і виховання, з новинками педагогічної науки, шляхами її впровадження в практику. На методич­них оперативках питання розглядається у вигляді короткої інформації, конкретних рекомендацій. Це може бути орієнтація у світі книг, журна­лів, ознайомлення з наказами, розпорядженнями, положеннями, новинка­ми в роботі колег. Оперативки можуть проводитись як для групи вчителів так і для певної їх частини.
        Групові форми методичної роботи більш мобільні та динамічні, об'єднують педагогів за інтересами. В них створюються умови для творчих дискусій, обміну досвідом роботи, виконання практичних завдань. Методичні об’єднання - одна з найбільш розповсюджених форм підвищення кваліфікації вчителів. Іноді з цією формою асоціюється вся методична робота, що не зовсім правильно. В тематиці роботи ме­тодичних об'єднань переважають проблеми педагогіки, психології, тео­рії та методики навчання і виховання. Підвищенню ефективності їх роботи сприяє проведення дискусій, диспутів, вирішення проблемних ситуацій, моде­лювання фрагментів колективних творчих справ, шкільних свят, свят на­родного календаря тощо. Творча (динамічна) група – нова форма методичної роботи, яка виникла в результаті активних творчих пошуків нового педагогічного досвіду, методики, ідей. Для цих груп характерні зацікавленість, дружне спілкування, високий рівень наукової, дослідницької діяльності. У випадку реалізації ідеї, що вивчається, в практику, подальше її впро­вадження може мати місце в традиційних формах методичної роботи. Школа передового досвіду створюється при наявності в колективі творчо працюючого вчителя, досвід роботи якого є перспек­тивним. Основним завданням шкали передового досвіду є формування педагога-майстра на основі надбань досвідчених колег. У діяльно­сті школи передового досвіду використовуються як теоретичні, таж і пра­ктичні заняття, наставництво. Разом з тим, школи передового досвіду можуть функціонувати як проблемні групи чи експертні лабораторії, які розробляють найбільш складні методичні проблеми навчально-виховної роботи, апробують нові освітні технології. Школа педагогічної майстерності об’єднує вчителів з високою творчою активністю. Проведення теоретичних дискусій, колек­тивних розробок актуальних проблем навчально-виховної роботи забезпечує включення значної кількості вчителів в творчий пошук.
          Індивідуальні форми методичної роботи - це надання адресної практичної допомоги педагогу в розвитку його професійної майстерності. Наставництво як форма методичної роботи полягає в тому, що дос­відчені вчителі беруть на себе добровільно обов'язок вести індивідуальну роботу з молодими, малодосвідченими, передаючи їм свій досвід, практично допомагають у виконанні певних посадових обов'язків, зокрема, шляхом поради, ознайомлення з технологією проведення різних форм навчально-виховної роботи. Консультації - це надання допомоги педагогам у са­мостійному вивченні якого-небудь складного для них питання. За своїм змістом вони можуть бути теоретичними і практичними. В більшості випадків консультації проходять без будь-якого планування, з-за необхіднос­ті. Однак може бути і планомірне проведення консультацій, якщо група вчителів працює над якоюсь складною проблемою. Самоосвіта - це процес, пов’язаний з повсякденною індивідуаль­ною діяльністю педагогів. Рухомою силою діяльності педагога по самоосвіті є суб'єктивне усвідомлення ним потреби в удосконаленні своєї професійної діяльності, творча атмосфера в педагогічному колективі, наукова організація праці в ньому, висока вимогливість де якості та результативності роботи.
Пошук
Календар
«  Травень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2020
Конструктор сайтів - uCoz