П`ятниця, 29.05.2020, 16:53
Вітаю Вас Гість | RSS

Волицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Запрошуємо!
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 66
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Книга Пам'яті

Міністерство освіти і науки України
Волицька загальноосвітня школа 1 – 111 ступенів
Шкільний краєзнавчий музей с. Волиці
К Н И Г А  П А М’ Я Т І 
 ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932 – 1933р.р. І ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ
с. Волиця 
 
 ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРУ 1932 – 1933 РОКІВ
 
     Літа 7441 від Сотворення світу, літа 1932 – 1933 від Різдва Христового був в Україні Великий голод. Не було ні війни, ні потопу, ні моравиці, а була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав , скільки невинного люду зійшло в могилу – старих , молодих,дітей, народжених і ненароджених.
ЯК ГОТУВАВСЯ ГОЛОД
    Документ 1. Липень 1929р. Постанова РНК УСРР «Про поширення прав місцевих Рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів». За цією постановою сільські ради одержали право накладати штрафи до п’ятиразового розміру від вартості не зданого хліба. .Продавати господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи.
     Документ2. Листопадовий пленум ЦК ВКП(б) 1929р.прийняв резолюцію про початок колективізації рішучими методами. Така насильницька колективізація викликала опір, який відбувався різними методами, від повстань до забою худоби.
    Документ3. Постанова ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Йшлося про ліквідацію «куркульства як класу». Перша хвиля репресій прокотилася Україною в січні – березні 1930року. Було депортовано 100тисяч чоловік, а під час другої хвилі –  ще 150 тисяч чоловік.
    Документ4. Постанова ВЦВК та РНК СРСР від 7серпня 1932р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення соціалістичної власності». Передбачалася смертна кара за вирізання колосків голодними людьми, а за пом’якшуючих обставин – позбавлення волі на строк не менше 10років.
    Документ5. Рішенням уряду УРСР від 20жовтня 1932року запроваджено у містах систему паспортів; селянам вони не видавалися, що робило їх не виїзними, тобто кріпаками. Селяни повинні були сидіти по селах і вмирати з голоду. Так вирішила бузувірська влада.
   
     У с. Волиця в 1932 -1933 р. в самий розпал голоду, влада створила бригаду у складі Синиці, Кирилова, Калюка, Дидюка Василя, Пшечука Івана, Осаволюка Михайла. Вони ходили по селі і забирали все їстівне, знайдені жорна розбивали, щоб ніхто не зміг на них змолоти хоча б кору дерева і спастись від голоду. Окрему бригаду влада створила для того , щоб їздила підводою і збирала мертвих. Керував цією бригадою Василь по прізвиську Береговий. Хоронили в окремі ями кого в труні , а кого і без труни. Копав ями і закопував мертвих той самий Василь, він за це у сільській раді одержував продуктовий пайок. Було таке , що бригада заходила до хати, людина ще була жива, але її вантажили на підводу і везли на цвинтар, щоб завтра лишній раз за нею не їхати. Хто ще мав родичів, які могли рухатися, того ховали родичі самі. Скільки померло у ті роки з голодної смерті? Точного числа не знає ніхто. У жертв голодомору був невблаганний кат – сталінізм. У кожного жителя с. Волиці , який згинув від голоду був свій особистий кат. Що це за люди , що забирали із рук трирічної дитини останню картоплину прирікаючи її на голодну смерть? Це що – серійні вбивці? Ні, кажуть психологи. Це були нормальні люди з точки зору фізіології. Так що це було? Що було з цими людьми? І тут відповідь дає сьогодні така наука як соціологія. Тоталітаризм в личинці сталінізму, в образі комуністичної ідеї задурманював свідомість, розчиняв індивідум в бердовій ідеї щасливого комуністичного майбутнього, формував тоталітарне мислення, наріжним каменем якого став страх. Голодомори 1921 – 1923р., 1932 – 1933р., 1946 – 1947 років, політичні репресії, державний терор , привели до того , що страх, як суспільна категорія, функціонує сьогодні на рівні генофонду.
              Жителі с. Волиці, що стали жертвами голодомору
1.Калитюк Терентій Остапович
2.Крупчинський Іван
3.Крупчинська Софія
4.Вербицька Ганна
5.Вербицька Софія
6.Вербицька Гелена
7.Денисюк Ганна
8.Ткачук Лікера
9.Ткачук Марта
10.Олінчук Олександра
11.Олінчук Ганна
12.Любарець Дем’ян
13.Ліпінський Янек
14.Ткачук Павло
15.Ткачук Христина
16.Гарник Петро
17.Дмитрук Степанида
18.Дмитрук Феофан
19.Дмитрук Настасія Терентіївна
20.Самольний Кузьма
21.Яремчук Степан
22.Ліщук Павло
23.Ліщук Ярина Олександрівна
24.Лукіянчук Текля
25.Лукіянчук Секлета
26.Калюк Калістрат Васильович
27.Оцалюк Іван
28.Войчук Ольга
29.Загоруйко Мотра
30.Іщук Яків
31.Демчук Устина
32.Ліпінський Онисько
33.Ковалець Тодоха
34.Гринчук Калістрат
35.Сачук Оксентій 3
6.Осаволюк Митрофан
37.Олінчук Кирило
38.Прудковський Казимир
39.Прудковський Людвіг
40.Поєдинець Гнат
41.Муляр Євдокія
42.Олінчук Фадей
43.Сокол Степан
44.Сокол Варка
45.Муляр Вікентій
46.Муляр Марина
47.Муляр Федір
48.Зозуля Федора
49.Ткачук Герасим
50.Савчук Митіфор
51.Юхимчук Матвій
     Записано із спогадів свідків голодомору 1932 – 1933років Муляра Семена Терентійовича 1918року народження, Поліщук Тетяни Олександрівни 1912року народження, Ткачук Катерини Федорівни 1922року народження. Свідчення записані Процюк Марією Тимофіївною – вчителькою Волицької загальноосвітньої школи 1 – 111 ступенів у 1989році.
               Жителі с. Дубищ і Новодубищ, що стали жертвами голодомору
1.Войтко Катерина Іванівна – 1898р.н.
2.Грабарчук Іван Давидович – 1896р.н.
3.Грабарчук Євдокія Іванівна – 1897р.н.
4.Закордонець Лізавета Яківна – 1921р.н.
5.Закордонець Ганна Іванівна – 1899р.н.
6.Жеребецький Панас Іванович – 1879р.н.
7.Капітонець Юхим Павлович – 1918р.н.
8.Савчук Мефодій Васильович – 1925р.н.
9Савчук Степка Василівна – 1921р.н.
10.Савчук Матвій Іванович – 1873р.н.
11.Савчук Іван Матвійович – 1881р.н.
12.Савчук Мефодій Васильович – 1919р.н.
13.Савчук Степанида Василівна – 1923р.н.
14.Затолюк Петро Павлович – 1879р.н.
15.Теребчук Олекса Іванович – 1874р.н.
16.Теребчук Іван Олексійович – 1921р.н.
17.Федорчук Григорій Миколайович – 1921р.н.
18.Тимченко Петро Васильович – 1921р.н.
19.Яремчук Віктор – 1900р.н.
20.Яремчук Корній Вікторович – 1929р.н.
21.Романчук Панас Іванович – 1900р.н.
22.Дидюк Антін Іванович – 1884р.н.
23.Дидюк Тарас Іванович – 1882р.н.
24.Михальчук Соловей Андрійович – 1895р.н.
25.Михальчук Мефодій Соловейович – 1924р.н.
26.Савчук Катерина Іванівна – 1927р.н.
27.Савчук Василь Іванович – 1930р.н.
    Записав із власних спогадів Федорчук Іван Мусійович, колишній директор Дубищанської восьмирічної школи, житель с. Дубищ, 1924року народження.
              Жертви політичних репресій 1937 – 1947 років
   Село Волиця
1.Білик Агафія Афромеївна – 1906р.н.
2.Вербицький Антін Францович – 1903р.н.
3.Висоцький Мар’ян Іванович – 1906р.н.
4.Масловський Семен Савович – 1885р.н.
5.Поплавський Степан Францович – 1906р.н.
6.Самольна Олександра Андріївна – 1907р.н.
7.Сачук Матвій Сильвестрович – 1907р.н.
8.Синько Роман Людвигович – 1893р.н.
9.Ястремський Степан Кайтанович – 1904р.н.
10.Федорчук Микита Іванович – 1909р.н.
11.Ліпінський Степан Казимирович – 1905р.н.
      Село Дубище
1.Попона Левізора Василівна – 1897р.н.
2.Піневський Степан Йосипович – 1893р.н.
3.Прудковський Фелікс Олексійович – 1904р.н.
4.Павлович Василь Олексійович – 1902р.н.
5.Лукянчук Андрій Андрійович – 1904р.н.
6.Федорчук Омелян Федорович – 1889р.н.
7.Яремчук Кирило Якимович – 1891р.н.
8.Рудковський Фелікс Олександрович – 1904р.н.
     Село Новодубище
1.Дзюбін Антоніна Харитонівна – 1922р.н.
     МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Прости нас, Господи великий,
Прости ще раз, в останній раз –
Позбав голодом орського ти лиха
Народи всі і грішних нас.
 
Прости безумство наше ,
Боже, Безвір’я й гордощі прости…
Хто в бідах наших нам поможе ?
Спасти нас можеш тільки Ти.
 
Не дай нам долі Вавилона,
Печать антихриста зітри,
Ще раз святії всі закони
Пошли з Синайської гори.
 
Тебе ми часто зневажали,
Але й молилися Тобі,
Розбили знов Твої скрижалі
Не дай загинути в ганьбі.
 
Дай сили нам себе здолати
Себе в собі перемогти Т
ебе благають діти й мати –
Спасти нас можеш тільки Ти.
 
Не дай нам з голоду вмирати
Живими ще на цій землі –
Хай ще літають многі літа
У небі чистім журавлі.
 
Пречиста Діво, Божа Мати,
Своїм нас сяйвом опромінь,
Дай сил гріхи нам подолати
На віки вічнії , Амінь!
          А. Божок. .
Пошук
Календар
«  Травень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2020
Конструктор сайтів - uCoz